КОЛИСКОВА(укр.)

Я підійду нечутно до вікна, За гілку зачепилось тихе слово, І забриніло,мов тонка струна... Тобі я заспіваю колискову... Про те,як засинають ластівки, Про те,як ходить полем синя злива, Про те,як все робили навпаки, Тому, мабуть і посмішка журлива. Ти вже заснеш,ая іще не йду, На підвіконня місяць опустився, Упала зірка,ні,я підожду... Там хтось на небі видно зажурився... Йому за нас чомусь таки болить, Йому за нас тривожно,як ніколи, Дай Боже...Серце защемить... Біль відійде,і згине десь у зорях... Чолом до шибки притулюсь на мить, Вдивляючись у темінь загадкову. Як тихо,Боже!Все довкола спить... Тобі я заспіваю колискову... Про те,що серце пам"ятає все, Що в твоїм домі теж настане свято, І янголя в засмаглих рученятах, Тобі окрайчик сонця принесе.
Добавлено:    Изменено: 03.01.2009    1 596    
История создания:
Цей вірш написаний дівчиною на ім"я Оля та мною спільно-ідея віршу належить Олі.

Комментарии