Последний

А, може, це і є останній день, Що я так поспішаю жити... Вдихати, скільки вистачить легень Й нічим на світі вже не дорожити. А, може, це і є останній дощ... Такий він серед сну мені далеких. В задушливій кімнаті, де ти - гость, А люди, мов жива бібліотека. Можливо, це і є останній крок, Останній погляд, усмішка остання! В тональності невимовлених строк Душі моєї трепетне звучання. А. Ліборскіх
Добавлено:    Изменено: 23.08.2015    45    

Комментарии