Ему...

Йому... Тебе вже випили. І ти не пам'ятаєш, як це вірити. Лиш по інерції зриваєшся кудись. Живий? -так, був...іще колись. А скільки теплоти в твоєму погляді! Ти просто вже від фальші надто стомлений, від нелюбові, масок, напівщирості, байдужості у душах, в буднях сірості. Ти, мабуть, і не знаєш, що за спиною твої колись розбиті крила так прагнуть неба у півтемряві, а ти на ключ всі замикаєш двері
Добавлено:    Изменено: 23.08.2015    44    

Комментарии