Промо
-
Старий
340 / 0 / 15 летВібрує відлунням спогадів далеких
Сльоза, що котиться по щоці старого,
І де б він не був, пам'яті лелеки
Наодинці його не лишають самого
Картин півзабутих пелюстки стурбовані
Крилами зграї жахів-кажанів,
У зморшках обличчя, в мозолях долоні,
Його доля шукає себе у інших берегів
Та ніде сховатись від ликів благаючих,
Не знає наглядач, як спинити плин снів,
В яких постають, як купи квітів пожовклих
Юрби людей, закатованих ним
