Промо
Рекомендуем

Фантом розуміння

Синім тривожним вечором зимовим Виють у трубах духи безнадії Власним страхом виткана мара Скреготом дверей і запахом полині. Згустки імли в денному світлі Мені нагадали власні діяння, Дротом колючим душу стягнули Хворобливі метастази покаяння. Раптом я знову почав відчувати До темряви дивну тремтливу жагу, Хтось спостерігає більмами білими На гірко-солодку мою нудьгу. Шепче на вухо, вбиваючи тишу Натягнута туго нерву струна, Ці звуки народжують фантом розуміння, Що споглядач отой - лиш моє друге я
366 0 8 лет назад

Комментарии

Znajdu mene:)
Tak, Tak, wos` zatrumtilo ta zbereglosa...
10 января 2009 в 19:36