Облатана ненька

Дуже сильно зубожіла Україна - ненька, Облатана йде по світу, стала геть старенька. Протягує старі руки, милостині просить, За кордон тікає молодь, люди всі голосять. Сини - неньки запроданці, зрадили країну, Обікрали до сорочки щей зрадили дочки. Що ж ви діти наробили? Та де ж ваша совість? Неньку вільну погубили, а смерть людей косить. Льється кров по всій країні, плачуть малі діти, Гине молодь в Україні, як же далі жити? Що за влада українська? Народ обкрадають, Олігархи п'ють, гуляють, весілля справляють. А убогі українці не мають роботи, Ні копійки у кармані на нові чоботи. Дуже вміло всі працюють у Верховні раді, Зарплатню собі підняли, живуть в шоколаді. Українці вимирають від життя важкого, У будинках холод віє: нічого страшного. Малі діти ще хворіють, нічим годувати, По під тином піде мати, грошенят прохати. Тож навіщо така влада, що не знає толку? МФ дає кредити, на війну кроваву. Це є перші вороги України - неньки, До корита добралися, пхають все у пельки. Скільки будуть ще ганьбити Україну - матір? Скільки будуть розпинати державу, прокляті? Підіймися, рідна ненько, не стій на колінах, Обійми своїм крилом сиріт українців. Галина Поліщук (Ярмульська)
Добавлено:    Изменено: 27.06.2016    31    

Комментарии