Я нiби лiтаю...

Тиша така весняна, Нестримні її пісні! Безсоромно рве струни моєї душі, Я хочу кричати вірші! Заблукати в лісі, Хоча б десь на місяць. Задивитись в очі, Серце збуджено кликоче! Березовий сік з рваних ран безглуздо стікає, Всі поряд, кого я кохаю. Я ніби літаю! Я люблю, я знаю, я маю! А сік все стікає, ніхто не спиняє... Вже квітень минає.
Добавлено:    Изменено: 09.05.2016    27    
История создания:
Апрель 2016

Комментарии