Мертвий світ

Не прошені гості темних думок У небі над хмарами тихо ширяють Ви люди пісочні, стікає ваш строк Неначе повітря крізь тонкіє пальці Не дивляться в небо заплющені очі І душі відсутні не чують світанок Ви люди пісочні, і зникнуть на ранок Ті сни що не снились вам у ночі Годинник як мертвий мовчить на стіні, І пилом припали сторінки книжок, Не чутно ніде навіть співу пташок Відлуння примарне дитячого сміху.. Лиш в полудень ясно можна почути.. І в час цей тремтіння повітря важкого Розірве примарного міста судини.. І в час цей з сухими сльозами дощу Метелик у серці чийомусь загине. Але ж ти ще живий.. Можеш згадати.. І пагорбів зелень, і море лісів.. І небо величне що є нескінченним.. Є вічним продовженням твоїй душі До часу коли всі забули свободу До часу коли люди вибрали смерть До того як на золото зміняли всю воду Як душу віддали за жменю монет Годинник як мертвий мовчить на стіні, І пилом припали сторінки книжок, Не чутно ніде навіть співу пташок Відлуння примарне дитячого сміху.. Лиш в полудень ясно можна почути.. І в час цей тремтіння повітря важкого Розірве примарного міста судини.. І в час цей з сухими сльозами дощу Метелик у серці чийомусь загине. Годинник як мертвий мовчить на стіні, І пилом припали сторінки книжок, Минули давно вже героїв часи І подих життя є забутим як сон Проте якщо хочеш – ти завжди знайдеш В пітьмі світла схований промінь.. В цю мить розуміння до тебе прийде.. Ніщо не минуло.. Годинник ще йде.. Так само як сотню і тисячу років.. Цей світ ще живий.. Доки в ньому є душі що в пильних книжках.. Побачать не старість, а славу й красу.. Нескінченну свободу минулих часів.. Свободу яка за їх волі прокинеця в часі теперешньом.
Добавлено:    Изменено: 16.08.2010    427    

Комментарии