Промо
-
Повернення
527 / 0 / 15 летЗнову я лину у вир незвіданий,
Рину в глибини, не вміючи плавати.
Мною забутий і іншою відданий
Знову навчив мене сміятись і плакати.
Просто просила забути й не бачити,
Лишити у спокої, хоч мною не знаний він,
Скільки хотіла відпустити й пробачити,
Лікар єдиний – часу невпинний плин.
Знаю, що знову нестерпно страждатиму,
Пережила цього літа чимало я,
Знаю, що сильно мене не кохатимеш,
Так, як раніше, змінилось зовсім життя.
Тяжко було тебе з іншою бачити,
Ваше кохання і очі мої сумні.
Сили у собі знайшла, щоб пробачити,
Але забути не можу, прости мені.
Думала, що більше не закохаюся,
Хто б це не був, навіть ти або інший хтось.
Зараз за слабкість щоночі я каюся,
Встояти сили в мені так і не знайшлось.
Думаю, що у тобі особливого,
Що змусило серце моє дати слабину.
Що ж ти такого зробив неможливого,
Щоб я все забула – якось я не збагну.
Що ти зробив, щоб у мої думки ввійти
І щоб назавжди там оселитися.
Чому не дав ти мені назавжди піти?
Навіщо змусив мене залишитися?
