Подписаться
Поделиться
Прости, родная
6:30 5 0 1 год
Лицензия
Жанры
Авторская песня
Автор текста
Соломія Українець
Исполнитель
Александр Певчий
Текст
Не плачте, мамо. Так хотілось жити. Росою мити руки на світанку. Ще не навчився, з дідом сіять жито, не одягнув новеньку вишиванку... Прости, родная. Расти достойно сына. Отец поймет, и пусть не плачет мать. Мне дороги и вы, и Украина. Не смог я между вами выбирать... Вони ідуть, на небо, рівним строєм. Ще зовсім юні. І літами биті. Відлунням болю чується "Герої"! І губиться в задимленній блакиті. Прости, родная, что тяжело теперь одной. Наши мечты, несбыточны остались. Не думал, что последним будет бой. Метал не выдержал. А мы... держались... Лишень погляньте, в небеса що ночі, нові зірки, яскраво засвітились. А може, дивляться героїв наших очі, і просять щоби ми за них молились. Прости, родная, что тяжело теперь одной. Наши мечты, несбыточны остались. Не думал, что последним будет бой. Метал не выдержал. А мы... держались... Щоб струни пам*яті не вкрилися снігами, про тих, хто не зігнув в бою коліна. Почуйте серцем: - Ви не плачте, мамо., вмираю, щоб не вмерла Україна!