- Жанр
- Авторская песня
- Лицензия
-
- Автор текста
- Віра Бернат, Арсен Вікарук
- Исполнитель
- Александр Певчий
- Текст
- Травневі трави рясно вкрили роси,
В гаю зазвичай теж співають солов’ї.
Та окропилася земля людською кров’ю,
Сльозами матерів вкраїнської землі.
Наші сини! — оплакують родини,
У горі почорніли матері.
Не дочекалася когось одна-єдина,
Більше не буде розтавання на зорі.
Летять, курличуть, плачуть журавлі,
Вдивляються із неба до землі
І батько діток милих не пригорне,
Хоч часто бачив їх в коротких снах
Все може статися — в бою загине,
Запульсувала кров гаряча у висках.
В нерівному бою боєць поліг,
Інакше учинити він не зміг.
В мішень стріляє вража «сатана» —
Не оголошена Вкраїні ця війна.
Летять, курличуть, плачуть журавлі,
Вдивляються із неба до землі
Іде війна. Цинічна і жорстока.
Людина із людини точить кров;
Хоч розумом наділена звисока —
Кипить у ній тваринний «дікій зов».
А там ще варвар-Юда під рубіном,
Що злість черпає з гробу мертв’яка,
Просякнутий старим імперським тліном —
Світ весь страшить оскал маніяка.
Летять, курличуть, плачуть журавлі,
Вдивляються із неба до землі
Летять, курличуть, плачуть журавлі,
Вдивляються із неба до землі