- Жанр
- Рэп
- Лицензия
-
- Над треком работали
- Flex, БоУдя
- Студия
- VAGON rec.
- Текст
- Приспів:
Твій голос
Твої руки
Твій шепіт
Знов ці звуки
Знайди мене і руку дай та більше не відпускай
я хочу
Знову чути
твій подих
на мить відчути
А він не спав, мрії продав, і пульс давно вже пропав
А все як було, лишився тим же, ті же люди
Що витирають ноги, повні бруду, де я буду?
За свої слова і вчинки, за свої не вірні кроки
А життя із димом в небо все дає свої уроки
І знаю, що судити люблю, якось не судилось
щоби моє серце билось, мрії не розбились,
мабуть я інший, дурніший, що дивлюсь на світ не так
І не по тій зеленій смузі приземлився мій літак
А все як було, відвертий я, закриті люди
Закутаюсь тепліше, знову ця простуда
Набрав твій номер, і збив на п"ятій цифрі виклик
все ще не звикнув, та і не думаю що звикну
Рука з мобільним, і наберу, щоб знову збити
Не хватить духу, щоб все, як було, пояснити
А все як було, лишився тим же, запевняю
Але для чого? тепер вже відповідь не знаю
Приспів:
І благородні цілі мою мету прикривали
Та про100 напросто спокій на той момент дарували
А ми не спали.. і у очах твоїх шукав я теплу хвилю
Яку знайшов, і по якій пішов, яка жила лиш хвилю
і розлетілась об скелю, так само мрії і плани
уберегти той зв"язок, який створився між нами
Та все з роками.. А ми літаєм над дахами
А пам"ять знову лишить шрами
Я не забуду.. та і не хочу забути
це як отрута, це як міцні сталеві пута
Але навіщо мені руки, тіло?? Дай мені крила!!
і я зроблю знову так, щоби душа тремтіла
і щоби ти полетіла, а я впаду з хмарочосу
І при кінці покличу знов тебе, - і тишина
самотньо затремтить у серці нежива струна...
Приспів
Два кроки в нікуди, і повороти не туди
А пересохші губи знову просять лиш води
А ти не йди, там пустота і білі стіни
Які все давлять згори і нагнітають провини
Рука тремтить, і у думках продажні друзі
а тіло йде в небуття по темній злітній смузі
і темні постатті ходять у дивних білих халатах
ТОбі вже всеодно, лише б життя не продати
За що ти так..??! Причини, спроби і невдачі??!
Кому ти так?? Не віриш? Може і заплачуть!
і я заплачу.. Хоча не знаю, всіх деталей
Я знаю тільки одне, душа не зробленна з сталі
І я не знаю.. по суті майже не знайомі
та ця нестерпна біль пульсує в правій скроні
А ти десь там.. і по за зоною реалій
Не йди, будь ласка від мене, а залишайся тут Далі!!!!!!
Приспів х2