"Сльози диявола"

Сотні метрів глибини, без краплини світла. У колисці сатани розлилися ріки. Сотні тисяч зим і літ, із очей стікали, Збиралися у струмки, котрих не шукали. Із очей того ім’я, котрого не знали, Збиралися і лились чорними сльозами. І пронизують голки наче ляльку Вуду, Металеві хоботи, нескінченні труби. Що ковтають з глибини, ріки п’ють до мілини - сльози диявола. Плачуть очі сатани, топлять спрагу від війни - сльози диявола. Все оточуюче нас, все що зігріває, оживляє двигуни, спалює, згорає. Є частиною життя, приводом для смерті, Чорні води з-під землі, нескінченно мертві. Що ковтають з глибини, ріки п’ють до мілини - сльози диявола. Плачуть очі сатани, топлять спрагу від війни - сльози диявола. Краплі в глибині, зливаються в струмені безсонячних променів, знаходять їх. Землю пронизують, смокчуть, вилизують, світ завойовують, жадібно п’ють.
Добавлено:    Изменено: 12.10.2011    354    

Комментарии