Дощовим ранком ми вийшли з автобуса в центрі селища Шешори, Косівського району, де вже четвертий рік поспіль проводиться міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту. Нас одразу оточили місцеві бабусі та дідусі, які були представниками «квартирного бізнесу». Й не дивно,тому що цього року очікується біля 9000 гостей, і навіть дох наметових містечка замало для такої кількості народу. І вже на вечір подвір’я кожної хати було прикрашене кольоровими наметами, вогнищами, озвучено гітарами, барабанами, співом. На гостей чекали три дні, в які вони мали змогу поринути у вир фольку, етноджазу; відчути себе господарями землі із фантастичною культурою, яку ще треба відкривати і відкривати. Вдень, як і завжди, можна було пройтися екостежиною у супроводі фахівця – еколога, придбати собі вишиванку на будь – який смак або тайстру – меркалію, зліпити власноруч сирних коників, прикрасити себе коралями та заплести кольорових косичок. Надзвичайно популярним був майстер – клас із виготовлення ляльки – мотанки. Серед учасників майстер – класу знаходилися таланти, які створювали не тільки традиційні фігури дівчат у віночках чи вельонах, але й дивакуваті фігури на лижах, песиків, котиків, персонажі «Зоряних війн» (!) та мультику «Льодовиковий період» (!!). Після прогулянки лісом, купання у гірський річці, участі у майстер – класах танців народів світу, народ тягнувся до наметів із надзвичайно смачними українськими стравами. А глядацька аудиторія була галереєю неповторних особистостей, це був справжній рай для фотографів, яки ходили серед слухачів і відшукували дівчат із зеленими панківськими ірокезами, хлопців з козацькими чубами у вишиванках, сивоволосих дядьків із татуюванням, яке спокійно можна було віднести до шедеврів образотворчого мистецтва. Серед гостей траплялися і знаменитості, - не давали проходу патріарху «Бу – Ба - Бу» Юрію Андруховичу, письменникам Сергію Жадану та Тарасу Прохаську, солістам гуртів «Гайдамаки» та «Перкалаба». Надвечір о 18.00 розпочиналося музичне дійство. В перший день на сцені з’явилися українсько – молдавський гурт «Хо!», оригінальні „Vägilased“ з Естонії, «Очеретяний кіт» з Вінниці та добре знані і очікувані «Гайдамаки», які завели публіку до несамовитих танців. Сюрпризом вечора став румунський гурт «Fanfare Ciocаrila», які зачарували запальними циганськими, румунськими та балканськими мотивами. Другий день складався з цікавого поєднання родинних колективів, фольклорних гуртів; британських та ірландських мелодій у виконанні Джонатана Шорленда та Кліфа Степлтона та містичних ритмів і шаманських співів дівчат – ворожій із київської формації «Даха -Браха»; німецького гурта «Di Grine Kuzine», які співали не тільки німецькою, але й болгарською та українською. Фіналом другого вечора був «Гурт Йо' Гурт» з Києва, який є постійним учасником шешорських дійств. Третій вечір розпочали чернівецький «Гуцул Каліпсо», «Пропала грамота» із Кам’янця – Подільського, продовжили «наГуаль» з Білорусі, добре відомий «Вій» та львівський «Бурдон». Останнім був гурт «Перкалаба» з Івано – Франківська, якій поєднав свій виступ із влаштованим перед сценою вогняним шоу. Не стала на заваді і сильна злива, яка розпочалася під час виступу «Перкалаби».Публіка не розбіглася, а влаштувала язичницький денс просто під дощем… Такими були Шешори 2006, де було присутнє відчуття повернення додому після довгої подорожі, де «гори течуть медом і молоком»,де присутній дивовижний запах сіна, де мелодія танцю живе в кожному струмочку, де збираються люди, яким не байдужі тепло душі і пам'ять народу. Фото:Lejla, Dimass.