Промо

ГРОНА ГОРОБИНИ

Червоніють грона горобини, Я згадала юні ті літа. Моє серце так забилось вперше, Покохала хлопця - скрипаля. Я кохання перше не забуду, Пам'ятати буду все життя. Покохати вдруге важко знову, Бо - це щире й світле почуття. Червоніють грона горобини, Дозріває золота пора, А в подвір'ї голосно щебече, Наша рідна й мила дітвора. Діти є в родині - це чудово, Здорово живе ця дітвора, Щоб могла я повернуть дитинство, Я намить щасливою була б. Діти наші - милі прехороші, Не спішіть дорослішать в душі! Важко дуже жити нам, дорослим, Бо несем тягар важкий в житті... Червоніють грона горобини, Дозріває золота пора. Та чомусь згадала я сьогодні Гарного й милого скрипаля.
79 1 год