Присвячується Героям України

Ті сто лелек ,вони не вернуться , Живими їх не привезуть. Від цього у країні сльози ллються, Оце і є вся суть. Заплачуть матері ,зціпивши зуби, Облите кров’ю серце загуде, Підійде командир до мами І ледве чутно скаже:«Герой не прийде.Все…" "Чому ?"- питає мати. командира "За що?"- у відчаї всхлипне ,- «І де та сильна Україна , За котру він віддав себе?» Обійме командир матусю, І витре сльози на щоках. Чекає звістка на Катрусю, Яка була жахіттям їй у снах. Було там море крові,битва… Та воїни стояли до кінця, оберігала іх від куль молитва, Що матері читали без кінця. І розбігались ті чорти довкола, Не знаючи, куди втікти, І чуло Закарпаття ті лихі розмови, Які вони без каяття вели. Та мужні наші хлопці молоді, Ціною навіть власного життя, Подарували тій бриткій сволоті, Таке важке й ганебне вигнання .
Добавлено:    Изменено: 10.07.2016    18    

Комментарии