Без нього...

Я навчилась без нього жити. По маленьку збирала до купи залишки своєї гідності. Зшивала свідоме і підсвідоме. і ХОЧ ЗНАЙОМІ УСЕ ЧАСТІШЕ ЗІТХАЛИ В СПИНУ, а друзі радили не тверезіти, я вчилась жити без нього. Плела інтриги і кригою затягувалось серце. Жодних зарубин і шрамів. Без зайвих зламів свого я. Без сліз і подразнень. Ураження тільки в середині. Зовні одягнена в посмішку і безтурботність... А десь на дні мого відчаю задихалась від перенасичення киснем моя гульвіса-самотність...
Добавлено:    Изменено: 18.05.2012    212    

Комментарии