Промо
 Подписаться
Поделиться
Памяти В.И. Савуляк
4:17 1 0 5 месяцев
Лицензия
Жанры
Авторская песня
Автор текста
О. Савуляк
Исполнитель
Александр Певчий
Текст
Чорним каменем впало небо, Як принесли ту звістку страшну. Люди! Ні! Не правда! Не треба!!!!!! Та додому привезли труну ..... У той двір , де його ноженята Перші кроки зробили й зросли, Вже не сила ступити солдату. І його на руках понесли. Щоб востаннє він міг привітатись З тою хатою, що на горі, Де його не могли дочекатись І дідусь, і бабуня старі. А вони бідолажні, й не знали, що коханий онук на війні Щосуботи його виглядали: - Не приїхав Володя? Ні. Ось нарешті приїхав... О, Боже!!! Ой навіщо ж бо кара така!? В те що сталось повірить не можна, Мовчки дивиться дід на внучка ... А бабусенька, горличка сива, Припада до Володі свого, Хоч під серцем його не носила, Та мов сина любила його. У безтямі лишається мати, Все благає: синочку, проснись! Підведись і заходь ти до хати! Хоч словечком одним озовись! ... Він лежав, незворушній і строгий, Тільки муки печаль на лиці, І в останню земельну дорогу Понесли побратими бійці... - Ти не плач, моя рідна матусю, Угамуй свого серденька щем, Я до тебе іще повернуся, Першим теплим весняним дощем. Ти побачиш мене між краплинок, мати ж завжди пізнає дитя... Я за вас мої рідні загинув щоби мали ви мирне життя. Та останню ту смертну хвилину Що тривала — чи вічність, чи мить? Так душа защеміла за сином - наче рана смертельна болить. Що не зможу побачить ніколи- Білий світ розколовся і зник- Як іде мій синочок до школи, На весільний ступає рушник... ...Землю люті скували морози. Все заснуло в чеканні весни. ... Сива мати стоїть при дорозі - Виглядає синочка з війни ...