- Жанр
- Эмбиент
- Лицензия
-
- Описание
- Лолiта, свiтло мого життя, вогонь моїх чересел. Грiх мiй, душа моя...
- Студия
- cursky train
- Текст
- Лолiта, свiтло мого життя, вогонь моїх чересел. Грiх мiй, душа моя.
Ло-лi-та: кiнчик язика долає шлях у три стiбки з пiднебiння вниз, щоб на
третьому тюкнути в зуби. Ло. Лi. Та.
Вона була Ло, просто Ло, вранцi, п'ять футiв на зрiст (без двох вершкiв
та в однiй шкарпетцi). Вона була Лола в довгих штанях. Вона була Доллi в
школi. Вона була Долорес на пунктирах бланкiв. Але в моїх обiймах вона
завжди: Лолiта.
А попередницi в неї були хоч? Авжеж - були... Бiльше скажу: й Лолiти б
не сталось, якби я не покохав колись далеким лiтом одну, первiсну дiвчинку.
У деякiм князiвствi край моря (майже як у По).
Коли ж це було, а?
Приблизно за стiльки ж рокiв до народження Лолiти, скiльки менi було
того лiта. Можете завжди покладатись на вбивцю щодо вигадливостi прози.
Шановнi присяжнi жiночої та чоловiчої статi! Експонат Номер Один являє
собою те, чому так заздрили Едгаровi серафiми - зле-обiзнанi, простодушнi,
шляхетнокрилi серафiми... Залюбуйтеся-но цим клубком тернiв.